досл. “ті, що сповідують іншу віру”. І. – термін, який часто вживався в документах Російської Православної церкви (РПЦ) і державних органів царської Росії стосовно віруючих – прихильників інших конфесій, віросповідань. В релігієзнавстві – вживається в контексті історичних документів діяльності РПЦ і державних органів дореволюційної Росії. Бабій Михайло
Іновірці
You may also like
Закон про секти. Українська Асоціація Релігієзнавців реагує на проєкт закону.
Лист-звернення УАР Інформаційний простір України збурила новина про те, що Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та ...
Read More
ДЕРЖАВА І ЦЕРКВА В НОВІТНІЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. Збірник наукових статей Випуск VІІ
«ПАТРІАРШИЙ І СИНОДАЛЬНИЙ ТОМОС НАДАННЯ АВТОКЕФАЛЬНОГО ЦЕРКОВНОГО УСТРОЮ ПРАВОСЛАВНIЙ ЦЕРКВI В УКРАЇНІ»: СТРУКТУРУВАННЯ ПРОСТОРУ ВІДНОСИН ДЕРЖАВИ Й ЦЕРКВИ. ...
Read More
Від пророцтв у релігії до прогнозування в релігієзнавстві: історія, теорія, перспективи
ВСТУП ГЛАВА 1. Проблема майбутнього у філософсько-релігієзнавчому дискурсі ГЛАВА 2. Релігійні концепції майбутнього як об’єкт аналізу ГЛАВА 3. ...
Read More
No Comment
You can post first response comment.