(від лат. “Index librorum prohibitorum”) – список творів, читання яких заборонялося віруючим під загрозою їхнього відлучення від церкви, видавався Апостольською столицею в 1559-1965. В “І.з.к.” включалися тисячі назв, серед яких були твори видатних мислителів, вчених, письменників (напр. “Монархія” Данте, “Декамерон” Боккаччо, книги О.Бальзака, Ж.П.Сартра, твори Абеляра, Екхарта, Канта, Спінози і багатьох ін.). З 1966 видання […]
(від лат. individuum – неподільне, особистість) – органічна риса релігійності віруючої особи. Індивідуалізм – це принцип поведінки й ідеології, який привчає людину прагнути одержати вигоди за чужий рахунок, нехтуючи при цьому інтересами інших людей, суспільством загалом. І.р. зводить сенс життя людини до сугубо особистого спасіння. Нормою поведінки він оголошує принцип: кожний за себе, один Бог […]
поширена в сучасній Індії релігія, що є результатом загальноіндійського історич. і етніч. синтезу. І. в класичному розумінні сформувався в срд. І тисячол. н.е. внаслідок еволюції і злиття ведич. і брахман. традицій. В основу віровчення І. покладено реліг. і філос. ідеї брахманізму (дхарма, карма, сансара, мокша, реінкарнація). Серед розмаїття богів в І. є найбільш поширені і […]
(від лат. indulgentia – милість) – папська грамота, свідоцтво про відпущення як скоєних, так і не скоєних ще гріхів, яке видається за гроші або за особливі заслуги перед церквою. І. обгрунтовуються богословами тим, що катол. церква володіє запасом (скарбницею) добрих справ, зроблених Христом, Дівою Марією та святими, якими можна покрити гріхи людей. Вимога припинення торгівлі […]