Індивідуалізм релігійний

(від лат. individuum – неподільне, особистість) – органічна риса релігійності віруючої особи. Індивідуалізм – це принцип поведінки й ідеології, який привчає людину прагнути одержати вигоди за чужий рахунок, нехтуючи при цьому інтересами інших людей, суспільством загалом. І.р. зводить сенс життя людини до сугубо особистого спасіння. Нормою поведінки він оголошує принцип: кожний за себе, один Бог за всіх. Ідеалом життя, згідно реліг. повчань, є образ пустельника, подвижника, який зрікся суспільства і займається лише собою. Любов до ближнього для християнина при цьому виступає не метою, а лише засобом до особистого спасіння. І.р. не є чимось стороннім для релігійного віровчення. Він в природі реліг. світорозуміння і світоставлення. Релігія індивідуальна в повному сенсі цього слова. Центральною для неї проблемою завжди була проблема буття окремої людини, смислу її існування, змісту життя, забезпечення індивідуального безсмертя. Всі інші питання теологіч. побудов. (напр., картина світобудови, історія суспільства та ін.) відіграють допоміжну роль і підпорядковані підтвердженню вчення про місію людини в світі. Колодний Анатолій