1) звернення священика або самого віруючого до Бога, інших надприродних сил або ж святих з проханням про дарування всіляких благ, заступництво і відвернення зла. Витоки молитви знаходяться в глибокій давнині й спираються на віру в магічну здатність слова впливати на надприродні сили, привертати їх до себе. М. – навід’ємна частина реліг. культу в буддизмі, іудаїзмі, християнстві, ісламі; 2) канонізований текст подібного звернення або ж вільна імпровізація віруючих в спілкуванні із надприродним. М. є дієвим засобом емоційно-психологічного впливу на віруючих, самогенерування і відтворення релігійності. БоВ
No Comment
You can post first response comment.