одне з церк. богослужінь, змістом якого є подячна чи прохальна молитва з приводу подій чи потреб суспільного або приватного життя. Розрізняють М. загальні (колективні), що здійснюються в храмі (перед чи після літургії, після ранкової чи вечірньої служб) і приватні, що можуть відбуватися і в житлах парафіян. Загальні М., в свою чергу, поділяються на: М. в […]
1) звернення священика або самого віруючого до Бога, інших надприродних сил або ж святих з проханням про дарування всіляких благ, заступництво і відвернення зла. Витоки молитви знаходяться в глибокій давнині й спираються на віру в магічну здатність слова впливати на надприродні сили, привертати їх до себе. М. – навід’ємна частина реліг. культу в буддизмі, іудаїзмі, […]
основна християн. молитва, яку, згідно Нового Завіту, дав віруючим Ісус Христос. До літургічного канону молитва “О.н.” почала включатися від кін. 3 ст.; з срд. 4 ст. увійшла до складу Літургії св.Іоана Золотоустого, а в 7 ст. папою Григорієм Великим була введена до чину відправлення катол. меси. Композиційно складається із вступу-звернення до Бога, 7 прохань (з […]
різновид “духовних християн”, що появилися в центр. Росії в кін. 60-х рр. 18 ст. як протест проти підтриманих православною церквою соціальних засад кріпосництва. З питання походження назви секти існують різні версії. Одні пояснюють це поселенням М. на річці Молочній, інші тим, що М. під час посту п’ють молоко, треті тим, що засновник секти С.Уклеїн називав […]
(лат. “Malleus malefikarum”) – книга, видана нім. інквізиторами Генріхом Інститорісом та Яковом Шпренгером у 1487 та 1489, в якій посиланнями на Святе Письмо та на Святе Сказання обгрунтовувалося переслідування інквізицією єретиків, відьом, колдунів. “М.в.” став санкціонованим вищою владою довідником для інквізиції в її каральних діях. Впродовж перших 180 років кількість видань “М.в.” сягнула 29 (16 […]
(грецьк. Moloch) – у фінік. реліг. бог Сонця. Ідол М. являв собою мірну статую, в жертву якому приносились малолітні діти. Культ М. був поширений у Карфагені, Ізраільському та Юдейському царствах. Цар Осія в 622 до н.ч. руйнує М. Тофет, де справлявся цей язичницький обряд і відміняє всі культи, окрім К. Ягве. Любчик Володимир