Танатологія

(від грецьк. thanatos – смерть і logos – вчення) – у вузькому значенні розділ медико-біологічних і клінічних дисциплін, що вивчає причини смерті, її прояви, динаміку вмирання, засоби оживлення людей, що знаходяться у стані клінічної смерті. Останнє коло проблем вивчає реаніматологія, що виникла в середині 20 ст. (С.Брюхоненко, В.Нєговський та ін.). В широкому плані Т. – напрям філософських досліджень соціально-етичних, гуманістичних. медикобіологічних аспектів фундаментальної проблеми людського буття – смерті. Свідчення людей, що перебували в стані клінічної смерті, загострили суперечності між двома точками зору в Т. на смерть: перша з них виходить з повного зникнення свідомості людини в результаті смерті, друга, близька до традиційного релігійного уявлення, наполягає на переході свідомості в іншу сферу буття (З.Каблер-Росс, К.Осіс, Дж.Річі, З.Харалдсон та ін.). Популяризатором цих ідей став Р.Муді, праця якого “Життя після життя” (1978) набула популярності останнім часом. Щедрін Анатолій