(від грецьк. thanatos – смерть і logos – вчення) – у вузькому значенні розділ медико-біологічних і клінічних дисциплін, що вивчає причини смерті, її прояви, динаміку вмирання, засоби оживлення людей, що знаходяться у стані клінічної смерті. Останнє коло проблем вивчає реаніматологія, що виникла в середині 20 ст. (С.Брюхоненко, В.Нєговський та ін.). В широкому плані Т. – […]
вчення про різноманітні енергії Всесвіту, а також про спроби керування та оперування ними. Савіна Ірина.
напрям у буддизмі та індуїзмі, який, використовуючи методи йоги, розробив специфічну систему езотеричної практики. Виник на початку нашої ери, має тексти-тантри. Базою цієї реліг.-філос. концепції є ідея людини-мікрокосмосу і уявлення про жіночу (інь) та чоловічу (янь) статеву енергетику (шакті), трансформація якої, згідно тантрикам, призводить до розширення свідомості і просвітлення. Крім Індії, де прихильниками Т. є […]
(від нім. Hupfer – стрибун) – секти, яка виникла всередині менонітства внаслідок довільного витлумачення вчення Менно Сімонса. Т.б. вперше з’явилися в 1923 в Поволжі. Під час молитовних зібрань Т.б. стрибають, крутяться парами, бравурно виконують реліг. пісні, досягаючи відтак екстатич. стану. Необхідність цього Т.б. пояснюють тим, що нібито цар Давид стрибав перед ковчегом (2 Цар 16,14), […]