(лат. absolutus – безумовний) – філос. термін для позначення незмінного, безкінечного, досконалого, незалежного від будь-яких предметів, відношень і умов суб’єкта, який є самодостатнім, містить все існуюче в собі й творить його. В релігійних витлумаченнях А. є Бог. В онтології А. мислиться як принцип, протилежний всьому відносному і умовному; як принцип, вільний від будь-яких визначень предметів і явищ матеріального світу. В гносеологічних концепціях поняття А. означає таке знання, істинність якого незалежна від часу, простору і від приватних думок. Сарапін Олександр
"
Є
І
А
Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.