(араб. тасаввуф, від “суф” – вовна) – містико-аскетична течія в ісламі. Першими суфіями вважають аскетів, що мешкали в Іраці та Сірії наприкінці 8 – поч. 9 ст. Вони намагалися зрозуміти потаємний зміст коранічних одкровень, суворо дотримувалися приписів Корану і суни, брали участь у бдіннях, приймали обітниці, дотримувались додаткових постів. Водночас вони проповідували містичну некорисливу любов до Аллаха, бажання зблизитись з ним. Кінцевою метою суфії вважали знищення своїх якостей як особистості та заміну їх божественними або повне поєднання з божественною істиною. С. – неоднорідна течія: до нього приєднувалися представники різних богословських шкіл і напрямів в ісламі. С. неодноразово відігравав значну роль у політичному житті країн мусульманського світу як ідеологія повстанських рухів, а в 19-20 ст. – антиколоніальної боротьби. Лубський Володимир

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.