Саваоф
(від староєвр. цебобот – войовничий, бог воїнства) – один з епітетів іудейського бога Яхве. У христ. С. ототожнюється з першою особою трійці, Богом-отцем. На іконах зображується в образі мужнього старця. Філоненко Микола
Саган Олександр
Олександр Назарович Саган д.філос.н., професор, провідний науковий співробітник Сфера наукових інтересів: відомий дослідник феномену православ’я; дослідницький інтерес зосереджено на інституалізації православ’я, свободі совісті (законодавче забезпечення, практична реалізація), політології релігії, міжнаціональних відносинах. Наукові здобутки: наукові монографії “Вселенське православ’я: суть, історія, сучасний стан” (2004) та “Національні прояви православ’я: український аспект” (2001), а також серія статей у різних […]
Read More...
Садака
(араб.) – добровільна милостиня у формі грошових пожертвувань або відрахування частини прибутків, один з обов’язків кожного мусульманина. С. використовується для допомоги біднякам, убогим, мандрівникам, а також тим, хто веде “священну війну” (джихад). Може передаватися безпосередньо дарувальником або розподілятися через духовних осіб. Урочиста роздача С. є важливою частиною ритуалу головних мусульманських свят. Лубський Володимир
Read More...
Саддукеї
одне з політич. і реліг. угрупувань в Іудеї 2 ст. до н.е.- I ст.н.е., яке складалося з так званої “священницької аристократії”. С. не визнавали віру в воскресіння мертвих, існування ангелів і духів і відкидали в той період мессіанські та есхатологічні ідеї, вчили, що в прийдешньому світі не буде ні вічного блаженства для праведників, ні вічних […]
Read More...
Сайєнтифікація
(від англ. science – наука) поширення впливу науки на всі форми матеріальної та духовної культури, її “онаучення”. В епоху античності та Середньовіччя С. протікала уповільнено; натуралістичні концепції асимілювалися такими формами культури, як філософія (атомізм Демокріта), релігія (геоцентрична система Арістотеля-Птолемея в християнстві); містика (вчення про числа в піфагореїзмі) тощо. В європейське Середньовіччя С. наштовхнулася на монополію […]
Read More...
Сайєнтологія
(від англ. science – наука і грецьк. logos – вчення) – напрям нетрадиційної релігійності. Виник у США як віддзеркалення кризи західного варіанту індустріального суспільства. Засновником С. став Л.Рон Хаббард – відставний військовий, письменник-фантаст. С. є проявом сайєнтифікації європейської культури, в якому орієнтація на наукові та технічні досягнення поєднується з практикою вульгаризованого психоаналізу (розчинення “енграм” – […]
Read More...
Сакович Касіян
(1578-1647) – церковний діяч, письменик, філософ, полеміст. Освіту здобув в академіях Замостя, Любліна і Кракова. Виховник Адама Киселя. В 1620-1624 – викладач і ректор Київської Братської школи. Пристрасний критик католицизму. В 1621 написав “Вірші на жалобний погреб зацного рицера Петра Конашевича-Сагайдачного” і 1622 опублікував тогочасною українською мовою. Збирач весільних і похоронних звичаїв, промов і проповідей. […]
Read More...
Сакралізація
(від лат. sacer -священний) – процес активного відтворення традиційного сакрального комплексу духовної культури, а також поширення релігійного санкціонування на сферу секулярної культури та інорелігійні феномени. Ступінь і сфера С. залежить від детермінант існування й відтворення релігії (її соціумні основи, психологічні фактори, гносеологічна зумевленість), а також від суб’єктивних чинників поширення сакральності – діяльності цекрви, релігійного виховання […]
Read More...
Сакральне
(від лат. sacer – священний) – наділене Божою благодаттю. Таким є реліг. віра, таїнства, церква, особи, зведені в священницький сан, речі і дії, що відносяться до релігійного культу. С., на відміну від мирського, є релігійно санкціонованим. Суярко Владислав
Read More...
Сакральне мистецтво
такий рід мистецтва, який вживає літургія за благословенням церкви і який єдино має “харизму” бути знаком-символом надприродного, бути місцем Божої дії і Божої присутності. Сакральний предмет має реліг. зміст і є немов би “висловом” Святого Духу, що діє в предметі чи слові. В Св. Письмі при описанні створіння людини зазначається, що Бог сотворив людину у […]
Read More...
Салезіанці
т-ство катол. священиків і педагогів, які оголосили своїм покровителем Франциска де Саль (1567-1622), одного із лідерів контрреформації в Швейцарії, що посвятив себе справі повернення кальвіністів в католицизм і став відомим як промовець і релігійний письменник, був єпископом Женевської єпархії. В основі лежить діяльність св. Джованні Боско (1815-1888), який був канонізований в 1934. Селянин за походженням, […]
Read More...
Самадхі
поняття, яке використовується в Східн. релігіях і філософіях для позначення стану трансу – медитативного зосередження, цілковитого заглиблення в свідомість Бога. Филипович Людмила.
Read More...
Самарський Миколаївський монастир
заснована в 1576 двома монахами-самітниками на утвореному рікою Самарою та її рукавом Самарчиком острові обитель, що з часом стала запоріжською святинею. В 1602 настоятелем С.М.м. став ієромонах Межигірського монастиря Паїсій, який домагався від Константина. патріарха для обителі ставропігії. Він влаштував у монастирі спільну для всіх трапезу, ввів чернечий статут в богослужіння. Для козаків С.М.м. вважався […]
Read More...
Самонавіювання релігійне
навіювання людиною самій собі релігійних почуттів, уявлень, ставлення до світу і життя. Процес С.р., як правило, досягається за допомогою певних психотехнічних прийомів (релігійні ритуали, молитви, медитативні техніки), метою яких є відокремлення від наявної зовнішньої дійсності, самозосередженість та занурення в особисті переживання і почуття, тобто досягнення стану звуженої свідомості. Опануванню цих прийомів сприяє їх вивчення під […]
Read More...
Самсара
(санскр. – “повторення народжень і смертей”) – в індуїзмі і буддизмі уявлення про єдиний ланцюг переходів душі з однієї оболонки в іншу. Вважається, що залежно від своєї карми дана особа може народитись у сім”ї багатих торговців чи в сім”ї комах. Ведична “Падма Пурана” свідчить, що душа після незчисленних перевтілень у форми нерухомих істот, мікроорганізмів, пташиних […]
Read More...
Сангха
будд. (чернеча) громада, що об”єднується в рамках одного монастиря. Існували певні правила вступу в С.: відмова від сім”ї, касти, власності, прийняття обітниці цнотливості, безшлюбності, бриття волосся, носіння чернеч. одягу. Існував складний обряд посвяти в С. Членство в С. необов”язкове, але для тих, хто залишався,- обов”язкове виконання статуту С., який передбачав 10 основних, 250 заборонних і […]