(від лат. sacer -священний) – процес активного відтворення традиційного сакрального комплексу духовної культури, а також поширення релігійного санкціонування на сферу секулярної культури та інорелігійні феномени. Ступінь і сфера С. залежить від детермінант існування й відтворення релігії (її соціумні основи, психологічні фактори, гносеологічна зумевленість), а також від суб’єктивних чинників поширення сакральності – діяльності цекрви, релігійного виховання та освіти. В Україні С. нині тісно переплелася з ресакралізацією – бурхливим і складним релігійним відродженням духовної культури, коли діють об’єктивні і суб’єктивні чинники відновлення секулярної культури. Суярко Владислав

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
0

ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.