одна з вищих форм життєдіяльності людини. Засобом такого спілкування для людини є молитва. Для її ефективності потрібна віра, смирення і терпіння. Згідно християнського вчення, Бог відповідає на молитви вірних через святого Духа, який промовляє до людського серця. Бог також може розмовляти зі своїми обраними свідками через безпосереднє одкровення. Так, Церква Ісуса Христа Святих останніх днів […]
досить стійке автономне утворення, яке з’являється в результаті тісного переплетіння і синтезу певного етносу або його частини з конкретним віросповіданням. Витоки етноконфесійних утворень пов’язані з довготривалим існуванням релігій на грунті різних історичних типів спільностей людей, починаючи від первісних племен і закінчуючи сeчасними розвинутими націями. Формування зв’язків між ними переростають в етноконфесійні спільності, які є наслідком […]
(1632-1677) – нідерландський філософ. Вважав, що єдиною субстанцією і причиною самої себе є природа з двома атрибутами – протяжністю та мисленням; усі речі одушевлені й постають як модуси природи у жорсткій детермінації. Походив С. з правовірної іудейської сім’ї, але під впливом ідей Бруно, Декарта, Гоббса глибоко занурився в дослідження гносеології та соціології на засадах механістичного […]
(від франц. – spiritisme, від лат. spiritus – душа, дух) – містично-ідеалістична течія, послідовники якої вірять в існування потойбічного “світу духів” і можливість спілкування з ними за допомогою спеціальних ритуалів. Як містичне вчення сформувався в 19 ст. в США і поширився в Зх. Європі. Бере початок у давніх демоністичних віруваннях. “Посередником” між людьми і духами […]
практика спілкування з “духами астрального світу”. На відміну від ортодоксального спіритизму, С.а. не передбачає виклику нібито існуючих у потойбічному світі “реальних” духів померлих. З позицій С.а. велике значення для контакту з астральними духами має уява та біоенергетичний сигнал медіуму. Загальні теоретичні положення С.а. базуються на синтезі ідей оккультизму та деяких уявлень сучасної фізіології, психології та […]
(від франц. – spiritisme, від лат. spiritus – душа, дух) – об’єктивно-ідеалістичний філософський погляд, що розглядає дух в якості першооснови дійсності, як безтілесну субстанцію, яка існує поза матерією і незалежно від неї. Як філос фський термін уперше був введений В.Кузеном в 19 ст. В подальшому С. стали називати школи і напрями у франц. і італійській […]
народна назва двотижневого Успенського посту, початок якого припадає на 14 серпня (за н.ст.) в день першого (медового) Спаса. Сапіга Василь
реліг. поняття, яке означає вище блаженство, дароване віруючим Богом за умови виконання ними тих вимог і настанов, що приписуються церквою від його імені. Ідея С. – одна з головних засад релігійної моралі, її тлумачення проблеми мети і сенсу людського життя. Християнство, виходячи з уявлень про вроджену гріховність людини, навчає, що шлях до С. лежить через […]
цикл православних свят, присвячених спасителю Ісусу Христу. Перший (14 серпня) – “спас медовий” (“маковія”), – встановлений 1164 на відзнаку перемоги візантійців над мусульманами. Щорічні узаконені святкові обряди виносу хреста (“виходження” з хрестом) дали офіційне найменування святу – “походження (знесення) чесних дерев животворного хреста Господнього”. Народну назву “медовий” він отримав за поширений звичай в цей час […]
одне з головних таїнств у християнстві. Дія віруючого у формі сповіді священнику про свою вину, скоєну перед Богом. Вважається, що при виконанні таїнства К. на віруючого сходить благодать, рятувальна сила духа Божого. К. передує самоаналіз вчинків згідно голосу совісті, також Біблії, в результаті чого віруючий усвідомлює себе грішним, складається внутрішня потреба в очищенні від гріхів. […]
реліг.міфолог. мотив, що зустрічається у багатьох релігіях і пов’язаний з подоланням персонажами всіляких спокус з боку темних і злих надприродних сил. Сапіга Василь
1) умилостивлююче жертвоприношення божествам з метою отримання від них прощення за заподіяні їм образи й кривди. Поняття С. виникло ще в давнину з антроморфних уявлень про богів, схожих на людей, схильних ображатися, мстити та прощати. У христ., буддизмі поняття С. є одним з найважливіших догматів; 2) жертовний подвиг Ісуса Христа, мученицька смерть і воскресіння якого […]
рішення релігійної громади с.Гнилички (нині Підволочиського р-ну Тернопільської обл.) на початку січня 1882 перейти з унії у православ’я. Викликане тяганиною церковних властей з відкриттям парафії та будівництвом церкви. Хоч С.Г. фактично виявилась декларативною акцією, вона набрала церковно-політичного характеру. Після влагодження конфлікту громада села залишилась греко-католицькою. С.Г. прискорила проведення Ватиканом реформи ордену василіан. Колектив Релігієзнавчого Словника