одна з вищих форм життєдіяльності людини. Засобом такого спілкування для людини є молитва. Для її ефективності потрібна віра, смирення і терпіння. Згідно християнського вчення, Бог відповідає на молитви вірних через святого Духа, який промовляє до людського серця. Бог також може розмовляти зі своїми обраними свідками через безпосереднє одкровення. Так, Церква Ісуса Христа Святих останніх днів […]
досить стійке автономне утворення, яке з’являється в результаті тісного переплетіння і синтезу певного етносу або його частини з конкретним віросповіданням. Витоки етноконфесійних утворень пов’язані з довготривалим існуванням релігій на грунті різних історичних типів спільностей людей, починаючи від первісних племен і закінчуючи сeчасними розвинутими націями. Формування зв’язків між ними переростають в етноконфесійні спільності, які є наслідком […]
(1632-1677) – нідерландський філософ. Вважав, що єдиною субстанцією і причиною самої себе є природа з двома атрибутами – протяжністю та мисленням; усі речі одушевлені й постають як модуси природи у жорсткій детермінації. Походив С. з правовірної іудейської сім’ї, але під впливом ідей Бруно, Декарта, Гоббса глибоко занурився в дослідження гносеології та соціології на засадах механістичного […]
(від франц. – spiritisme, від лат. spiritus – душа, дух) – містично-ідеалістична течія, послідовники якої вірять в існування потойбічного “світу духів” і можливість спілкування з ними за допомогою спеціальних ритуалів. Як містичне вчення сформувався в 19 ст. в США і поширився в Зх. Європі. Бере початок у давніх демоністичних віруваннях. “Посередником” між людьми і духами […]
практика спілкування з “духами астрального світу”. На відміну від ортодоксального спіритизму, С.а. не передбачає виклику нібито існуючих у потойбічному світі “реальних” духів померлих. З позицій С.а. велике значення для контакту з астральними духами має уява та біоенергетичний сигнал медіуму. Загальні теоретичні положення С.а. базуються на синтезі ідей оккультизму та деяких уявлень сучасної фізіології, психології та […]
(від франц. – spiritisme, від лат. spiritus – душа, дух) – об’єктивно-ідеалістичний філософський погляд, що розглядає дух в якості першооснови дійсності, як безтілесну субстанцію, яка існує поза матерією і незалежно від неї. Як філос фський термін уперше був введений В.Кузеном в 19 ст. В подальшому С. стали називати школи і напрями у франц. і італійській […]