(1578-1647) – церковний діяч, письменик, філософ, полеміст. Освіту здобув в академіях Замостя, Любліна і Кракова. Виховник Адама Киселя. В 1620-1624 – викладач і ректор Київської Братської школи. Пристрасний критик католицизму. В 1621 написав “Вірші на жалобний погреб зацного рицера Петра Конашевича-Сагайдачного” і 1622 опублікував тогочасною українською мовою. Збирач весільних і похоронних звичаїв, промов і проповідей. В 1625 перейшов до з’єднаної греко-католицької церкви; 1625-1639 – ігумен, архімандрит уніатського монастиря в Дубно; 1626 відлучений від православної церкви. В 1640 перейшов на латинський обряд і став монахом августинського монастиря у Кракові. Завзятий критик українських православної і уніатської церков. Його праці: “Перспектива або пояснення греко-руської церкви” (1642), “Арістотелеві проблеми” та ін. Гайковський Михайло

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
0

ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.