( від грецьк. apostolos – посланець) – мандрівні проповідники у первісному христ., які поширювали його ідеї у давніх громадах, а також серед нехристиян. Пізніше церква стала називати А. переважно тільки 12 найближчих учнів Ісуса Христа, які, згідно з новозвітними текстами, були обрані ним самим для поширення його вчення. Це – Симон (Петро), Андрій, Варфоломій, Іоан, Матвій, Симон Зилот (за іншою версією – Симон Кананіт), Фаддей (або Іуда, син Якова), Пилип, Хома, Яків – син Алфея, Яків – син Заведея і брат Іоана, Іуда Іскаріот, що зрадив Ісуса. До А. відносять і Павла, хоча він не був безпосередньо учнем Христа. Крім зазначених, церковні автори іменують А. також інших 70 учнів Христа, яких він посилав проповідувати про наближення “царства божого” (Лк.10, 1-9). Серед цих “апостолів з 70-ти” виділяють євангелістів Луку і Марка, автора одного з новозавітних соборних послань Якова. Філоненко Микола
Апостоли
You may also like
ФЕНОМЕН РЕЛІГІЄЗНАВСТВА
Монографія присвячена аналізу феномену релігієзнавства, його співвідношення з теологією й атеїзмом. Розкривається авторське бачення природи релігієзнавства в його ...
Read More
Історія Релігії в Україні. Том 4. Католицизм
У книзі дається повний виклад історії католицизму в Україні від княжої доби до відновлення незалежності України в 1991 ...
Read More
УКРАЇНА ПОЛІКОНФЕСІЙНА
Вступ. Конфесія як інституалізована релігійність (А.Колодний). Розділ 1. КОНФЕСІЙНЕ БАГАТОМАНІТТЯ СВІТУ ТА УКРАЇНИ (А.Колодний) 1. Релігія в контексті ...
Read More
No Comment
You can post first response comment.