Апокатастазис

(грецьк. – досл. “повернення”) – зведення всіх речей до первісного стану, час виконання пророчих уявлень про утвердження Царства Божого на землі з прибуттям Месії. В догматиці А. – перетворення усього людства у христ. вру. Введено Оригеном у 6 ст. Риженко Світлана

Апокрисис Христофора Філалета

полемічний твір української та білоруської літератури кінця 16 ст., написаний у відповідь на працю єзуїта П.Скарги “Берестейський синод” (1597). А.Х.Ф. було видано польською (1597) і в Острозі – українізованою церковно-слов’янською (1598-1599) мовами. Під псевдонімом Х.Ф., ймовірно, виступив діяч острозького гуртка, представник князя К.Острозького у зв’язках з протестантами М.Броневський. Зміст А.Х.Ф. доводив законність Брестського православного собору […]

Апокрифи

(від грецьк. apokriphos – таємний, секретний) – реліг. твори, які офіційно не визнані священними; неканонічні. Існують старозав. та новозав. А. Перші містяться у Септуагінті (Премудрості Соломона, Товіт, Варух, кн. Ісуса сина Сираха, кн. Маккавеїв; фрагменти кн. Естер, Ездри, Даниїла) або у окремих списках (Завіти 12 патріархів, фрагм. кн. Єноха; варіанти кн. Буття та Второзаконня). Серед […]