Берестейська унія церковна

(лат. unio – спілка, союз) – об’єднання Київської митрополії з католицькою церквою, проголошене на соборі у Бересті (суч. Білорусь) в 1596 на засадах визначення православною стороною зверхності римського папи та католицького віровчення при збереженні традиційного візантійсько-слов’янського обряду, мови богослужінь, церковного календаря, особливостей церковної організиції та традицій. Укладенням Б.у.ц. єпископат Київської митрополії прагнув подолати внутрішньо церковну кризу та зрівняти Руську церкву в її правах із латино-польською в Польсько-Литовській державі. Реально ж унія привела до розколу української нації за конфесійною ознакою, що став на перешкоді до консолідації внутрішніх сил народу у переломні історичні періоди. У складі Російської імперії уніатську церкву ліквідовано у 1839 (Правобережжя України, Волинь) та 1875 (Холмщина). У складі Австро-Угорщини (1772-1918) греко-католицька церква стає поважним чинником національно-культурного, політичного, економічного життя населення західного регіону етнічних українських земель. У складі СРСР (від 1939) греко-католицька церква була ліквідована за ініціативи партійно-державної влади на т.зв. Львівському соборі 1946. Після цього греко-католицька церква існувала нелегально. Відновлена у 1989. Неперервність церковно-історичної традиції поза межами Радянського Союзу зберігала зарубіжна Українська католицька церква. Кочан Наталія