напрям у старообрядництві, що зародився наприкінці 17 ст. Назва викликана відмовою його послідовників від православних священиків і заміною їх виборними особами-наставниками, які здійснювали у безпопівських громадах управління і богослужбову практику. За вченням Б., кожний християнин може бути священиком і звершувати таїнства, кількість яких у більшості її груп обмежено двома – хрещенням і сповіддю. Невдовзі після […]
теологічна концепція лютеранського пастора і теоретика Дітріха Бонхофера (1906-1945), який переглядає основну тезу ортодоксального христ. про несумісність і протиставлення земного світу і потойбічного. За Б.х., релігія завжди була компенсацією слабкості світу, але тепер він “подорослішав” і потребує зосередити всі помисли й зусилля на реалізації любові до ближнього саме в земних умовах, де необхідно виявити громадянську […]
встановлена в ряді церков і сект заборона одружуватися духовенству і віруючим, одна з форм релігійного аскетизму. В деяких конфесіях Б. обов’язкова для монашествуючих (буддизм, християнство та ін.). У православній церкві забороняється повторно брати шлюб священикам. В католицизмі прийнята у вигляді догмата про целібат для всіх священнослужителів. Протестантизмом не визнається. Проповідь Б. була характерною для скопців, […]