(н. 1929) – амер. соціолог релігії, один із видатних представників феноменологічного напряму соціології знань. Найбільш повно соціологічні релігієзнавчі проблеми викладені в книзі “Священна завіса” (1967), в якій на основі розробленого спільно з Т.Лукманом понятійного апарату він прагне показати взаємозв”язок між релігією і конструюванням людиною соціальної реальності. Значну увагу в працях Б. приділено проблемам секуляризації, осмислення […]
(1874-1948) – російськ. реліг. філософ. Брав участь у реліг.-філос. русі “новое религиозное сзнание” в Росії. Був ініціатором створення Вільної академії духовної культури в Москві (1918-1922). Висланий з СРСР у 1922, з 1924 жив у Франції, де видавав реліг.філос. журн. “Путь” (Париж, 1925-40). Коло інтересів зосереджується на питанні пошуку засобів духовного оновлення та самоідентифікації суспільства і […]
поліморфні образи добрих духів у давніх східнословянських віруваннях. У київських книжників та в фольклорі іноді ототожнюються з вилами, сестреницями та зичливими русалками. Б. – дбайливиці риболовів, посівів, а пізніше – й “хатні” жіночі духи, уособлення материнського заступництва від усякого зла, охорониці осель та родини. Яскраво виражені морально-соціальні риси Б. – захисниць людини від чорних сил […]
(лат. unio – спілка, союз) – об’єднання Київської митрополії з католицькою церквою, проголошене на соборі у Бересті (суч. Білорусь) в 1596 на засадах визначення православною стороною зверхності римського папи та католицького віровчення при збереженні традиційного візантійсько-слов’янського обряду, мови богослужінь, церковного календаря, особливостей церковної організиції та традицій. Укладенням Б.у.ц. єпископат Київської митрополії прагнув подолати внутрішньо церковну […]
(нар. у др. пол. 16 ст. – 1632) – діяч української культури, лексикограф, письменник, член “вченого гуртка” Києво-Печерської лаври. Як редактор, перекладач, друкар працював у друкарнях Стрятина, Перемишля, Львова, а з 1619 – у києво-печерській друкарні. За високу майстерність мав титул “архитипограф церкви Роськой”. Спираючись на здобутки європейської лексикографії, створив “Лексикон славеноросскій и имен тлъкованіє” […]
1) члени катол. чернеч. ордену, який виник в 1115. Відокремившись від цистеріанців, група ченців заснувала в Бургундії монастир прийнявши статут, складений його першим аббатом Бернаром Клервоським. В епоху середньовіччя орден Б. був найбагатшим. Б. діяли у Франції, Італії, Угорщині, Іспанії та ін. країнах Європи; 2) в Польщі й Литві Б. називали деякі групи францисканців з […]