Давньогрецька релігія

система політеїстичних вірувань і культів племен та народів Стародавньої Греції в період виникнення й розвитку рабовласницького суспільства. Характерними особливостями Д.р. були уособлення й одушевлення явищ природи (анімалізм), пов’язані з ними людиноподібні боги та тлумачення їхньої поведінки за допомогою міфів. Все, що оточувало стародавніх греків, за їхніми уявленнями, було заселене божествами. Особливою шаною у греків стародавньої доби користувалась годувальниця всього – Гея, що відбивало вплив матріархату. За панування родової знаті дрібні місцеві божества були замінені олімпійськими божествами, ієрархію яких очолив Зевс – “батько людей і богів” (він втілював у релігійній формі риси патріархального владики: панував над небом, землею, морем і пеклом). Типові образи богів Д.р. усталили Гомер (8 ст. до н.е.) в “Іліаді” й “Одісеї” та Геосид (7 ст. до н.е.) у “Теогенії”, тобто “Родоводі богів”. На початку нової ери стара грецька віра все більше і більше поступається християнству, як відповідало вимогам часу і духовним потребам людей. Яремчук Володимир