Давньоєгипетська релігія

система політеїстичних вірувань і культів народів Давнього Єгипту, що формувалась у 6-4 тис. до н.е. У кожній області (номі) Єгипту були свої пантеони та культи богів, втілених у небесних світилах, камінні, деревах, звірях, птахах, зміях і т.д. Пізніше місцеві божества групуються у вигляді тріад на чолі з богом-деміургом (фіванська тріада – бог сонця Амон, його дружина Мут – богиня неба, їхній син Хонсу – бог місяця, мемфіська – Птах, його дружина Сехмет – богиня війни, їхній син Нефертум – бог рослинності і т.д.). Велику роль у Д.р. відігравали уявлення про загробне життя як безпосереднє продовження земного, але тільки в могилі. З часом виникають уявлення про те, що душі (ба) померлих подорожують по світу тощо. Характерною рисою Д.р. є обожнювання тварин. До найбільш шанованих тварин – втілення різних богів – відносились: бик (Апіс, Мневіс та інші), корова (Хатор, Ісіда), баран (Амон, Хнум), змія, крокодил (Себек), кішка (Баст), сокіл (Гор), ібіс (Тот) і т.д. Пізніше відбувалась антропоморфізація пантеону, однак зооморфні риси у божеств не були повністю витіснені і, як правило, поєднувались з антропоморфними. Так, Баст зображалась у вигляді жінки з головою кішки, Тот – у вигляді чоловіка з головою ібіса і т.д. Підвищення ролі нових релігійних і політичних центрів, розвиток богословської думки супроводжувались процесом злиття, синкретації богів. Наприклад, з Амоном ототожнювались Ра, Монту, Птах, Гор, з богом Ра – Атум, Гор, Амон, Осітіс, Птах і т.д. За уявленнями стародавніх єгиптян, світ спочатку мав вигляд хаосу, був водною безоднею, з якої вийшли боги, що створили землю, небо, людей тварин і рослини. Тут на перше місце бога-деміурга виступає сонце. Традицією Д.р. було обожнювання фараонів, які бачились як “служителі Гора”, що впливало на династійність царювання. Яремчук Володимир