(від грецьк. – зміщення, несамовитість) – особливий тимчасовий стан свідомості віруючої людини, що виникає під впливом виконання реліг. обрядів, молитв, участі в колективних ритуалах тощо чи застосування особливих психотехнічних прийомів (самозосередження, медитації). Характеризується відокремленням від зовнішньої дійсності, зануренням в переживання реліг. змісту, які насичені почуттям радості, втішення, причетності до надприроднього або злиття з почуттями інших осіб, що беруть участь у релігійному ритуалі. В стані Е.р. можливе виникнення галюцінаторноподібних феноменів реліг. змісту (явлення святих, божий глас і т.і.). Полтавець Володимир, Карагодіна Олена.
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.