Екзегетика

(від грецьк. exegeomai – витлумачую, пояснюю) – богословська дисципліна, що займається витлумаченням біблійних текстів. Одним з головних її завдань є обгрунтування богонатхненності “Святого Письма” та його абсолютного значення для виховання релігійної віри і моральності. Е. основних христ. конфесій має свої особливості. Так, більшість сучасних католицьких теологів тяжіє до інакомовного осмислення Біблії. Суперечності і різночитання, що містяться в ній, вони пояснюють різним підходом пророків і апостолів до викладу однієї істини. Протестантська Е. багато в чому схожа з католицькою, проте в ній є ряд крайніх модерністських концепцій (“деміфологізована” теологія Р.Бультмана, секулярна теологія та ін.). У сучасній православній Е. переважає тенденція поєднання буквального розуміння біблійних текстів з їх алегоричною і символічною інтерпретаціями, визнання “боголюдського” походження Біблії, за яким її догматичний зміст оголошується незмінним і божественним, а тексти з сюжетами побутового, моралістичного, любовного характеру, як і неточності, розбіжності, відносяться на рахунок складачів і редакторів. Філоненко Микола