(від грецьк. episteme – знання і logos – слово, вчення) – розділ філософії релігії, в якому висвітлюються питання пізнавального змісту релігії. Е.р. вивчає можливості пізнання релігії й пізнання її форм, джерела і способи виправдання реліг. знання, критерії істинності останнього, когнітивність реліг. істини як такої. В дослідницькій літературі поряд з терміном Е.р. набуло вжитку поняття “гносеологія релігії”. Щоправда, вживання останнього в контексті західно-європейської традиції акцентує увагу на ratio як на єдиний чинник пізнання. В той час як Е.р. в контексті візантійської парадигми мислення символізує можливості осягнення релігії через поєднання елементів розуму, почуття й інтуїції. Окрім того тематика гносеології релігії обмежувалась розглядом питання гносеологічного аналізу релігії. Сарапін Олександр.
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.