Флоренський Павло Олександрович

(1882-1937) – видатний вчений-енциклопедист, правосл. богослов, софіолог. Закінчив математичний факультет Моск. університету і Моск. духовну академію. В 1911 прийняв священницький сан і працював редактором “Богословського вісника”. Після 1917 центр наукових інтересів Ф. зміщується у науково-технічну сферу. В 1933 Ф. був репресований. Посмертно реабілітований. У своїй релігійно-філософ. системі поставив завдання синтезувати знання різних областей науки, мистецтва, релігії в контексті “всеєдності філософії”, але на основі православного вчення про триєдність Бога. На відміну від крайніх форм традиц. православ’я намагався адаптувати його до сучасних реалій за допомогою концепцій антиномізму, культурології, софіології. Різнобічність своїх інтересів Ф. поясняв бажанням поєднати знання різних галузей для створення “цільного світогляду”. В його рснову він кладе концепцію “конкретного ідеалізму”, в межах якої коментує філософський ідеалізм православними положеннями, намагаючись показати, що істинна філософія може бути лише “філософією культу”. Його праці: “Стовп і утвердження істини”, “Іконостас”, “Філософія культу”, “Християнство і культура”. Харьковщенко Євгеній