(латинизов. Авіцена, 980-1037) – вчений, філософ, лікар, представник схід. аристотелізму. І.С. в своїй філософії стверджував, що абсолютне існування має лише бог, а все інше само по собі тільки можливе й стає дійсним завдяки богу. Бог не в змозі створити щонебудь без наявності можливості, джерелом якої є нестворима і вічна матерія. Світ, вважав мислитель, не був створений богом, а виник з нього природним чином – шляхом позачасової “еманації” (переливань), яка відбулася в наслідок об’єктивної необхідності. Ідеї І.С. справили вплив на розвиток наук. думки в країнах Сходу і Заходу. Шадурський Василій
Ібн Сина
You may also like
Релігієзнавство
У посiбнику розглянуто коло релiгiєзнавчих тем, якi є найпоширенiшими у викладаннi релiгiєзнавчих дисциплiн. Вiдмiннiсть посiбника полягає в тому, ...
Read More
Монографія, яка присвячується 20-літтю Міжнародного центру вивчення права і релігії Школи права ім. Д.Р.Кларка при Університеті Брігама Янга (США), ...
Read More
ФЕНОМЕН РЕЛІГІЄЗНАВСТВА
Монографія присвячена аналізу феномену релігієзнавства, його співвідношення з теологією й атеїзмом. Розкривається авторське бачення природи релігієзнавства в його ...
Read More
No Comment
You can post first response comment.