(латинизов. Авіцена, 980-1037) – вчений, філософ, лікар, представник схід. аристотелізму. І.С. в своїй філософії стверджував, що абсолютне існування має лише бог, а все інше само по собі тільки можливе й стає дійсним завдяки богу. Бог не в змозі створити щонебудь без наявності можливості, джерелом якої є нестворима і вічна матерія. Світ, вважав мислитель, не був створений богом, а виник з нього природним чином – шляхом позачасової “еманації” (переливань), яка відбулася в наслідок об’єктивної необхідності. Ідеї І.С. справили вплив на розвиток наук. думки в країнах Сходу і Заходу. Шадурський Василій
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.