Інокентій

(в миру Борисов Іван Олексійович) (1800-1857) – вітчизняний релігійний мислитель і богослов, талановитий церконий оратор, професор і ректор (з 1830) Київської духовної академії, архієпископ Херсонський і Таврійський. Долаючи традиційну негацію філософського пізнання, активно сприяв розвиткові філософії в академії, глибокому вивченню тогочасної зах.- європ. філос. думки. І. належить вагомий внесок в розробку основного і морального богослов’я, аналіз німецького католицького й протестантського богослов’я, філософізації православного віровчення. Один з небаготьох ієрархів церкви, чиї погляди мали чимало елементів модернізму, суперечачи її ортодоксальному вченню. Такими, зокрема, були: ідея “перед-існування” вічних людських душ в Бозі; заперечення пізнавальної сили доказів Божого буття; вчення про “сердечне” сприйняття релігії та вирішальну роль суб’єктивно-ірраціональних витоків релігійної свідомості; визначення Одкровення як “внутрішньої дії” Бога на людину; вчення про любов до життя і свободи як вищої якості християнина тощо. Його праці: “Пам’ятник віри”, “Розмова між звідуючим і переконаним у православ’ї греко-російської церкви”, “Вертоград духовний” та ін. //Сочинения. СПб, 1871-1874. Арістова Алла