(грецьк. Хризостом, бл.350-407) – видатний візант. церковний діяч і богослов, проповідник, один з отців церкви, патріарх Константинополя (398-404). І.З. як церковний діяч рішуче боровся проти симонії, а також втручання держави у духовні справи. Проповідник аскетизму, він суворо звинувачував аморалізм і розкоші як у середовищі вищого духовентсва, так і імператорського оточення, що надало йому надзвичайної поваги і популярності серед посполитого люду, але настановило проти придворну верхівку. У 404 І.З. було скинено з престолу і вислано на вигнання. Його праці: цикл бесід на книги Біблії, “Проо реакцію Юліана”, “До Стагірія”, “Хто страждає, страждає сам через себе”, “Про ненависть”, “Про священство” (у 6-ти кн.), “Керівництво до виховання дітей”, 238 листів, проповіді, Літургія св.Іоана Золотоустого. Кочан Наталія
No Comment
You can post first response comment.