(від грецьк. hipostasis – сутність, основа) поняття в християнському богослов’ї, що характеризує особливості кожної з трьох подоб єдиносущної божественної Трійці. За вченням православного богослов’я, відмінність і уявлення про їх “незлитність” і “нероздільність” непідвладні людському розуму, логічному осмисленню і можуть бути сприйняті лише в релігійному досвіді, який веде до внутрішнього споглядання “пресвятої трійці”. Філоненко Микола
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
«ПАТРІАРШИЙ І СИНОДАЛЬНИЙ ТОМОС НАДАННЯ АВТОКЕФАЛЬНОГО ЦЕРКОВНОГО УСТРОЮ ПРАВОСЛАВНIЙ ЦЕРКВI В УКРАЇНІ»: СТРУКТУРУВАННЯ ПРОСТОРУ ВІДНОСИН ДЕРЖАВИ Й ЦЕРКВИ. ...
No Comment
You can post first response comment.