(грецьк. kanon – “правило, зразок”) – зібрання бібл. книг, священних для ідеїв та християн. Старозавітна частина К.б., з 39 кн. у христ. та 22-24 кн. в іудеїв, склалася протягом 1 тисячол. до н.е., новозавітна частина з 27 кн. – протягом 1-2 ст. н.е. Проте давні христ. версії Старого Завіту (Септуагінта, Вульгата) містили т. зв. неканонічні книги (див.Апокрифи). Тому Старий Завіт правосл. Біблії включає 50 кн.; 11 неканонічних вважаються “душекорисними”. Католики на Тридентському соборі (1546) канонізували увесь текст Вульгати з 45 кн. Старого Завіту. Більшість протестантів користуються лише канонічними книгами. Головащенко Сергій

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
0

ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.