Септуагінта

(лат. septuaginta – досл. “сімдесят”) – переклад Старого Завіту грецьк. мовою у 3-2 ст. до н.е. для потреб єврейської діаспори. За легендою, здійснений за 72 дні 72 старійшинами на чолі з Аристеєм, які з цією метою приїхали з Єрусалиму до Александрії на запрошення єгип. царя Птолемея ІІ Філадельфа. С. містить бл. 10 книг і окремих текстів, яких не було у давньоєврейському тексті і які не належать до канонічних книг сучасного іудаїзму. Це так звані апокрифи. Вони вважаються неканонічними, але входять до складу правосл. і катол. видань Біблії. Кочан Наталія