(євр. – полум’яні, світоносні, пекучі) – ангели найвищого щаблю в небесній ієрархії в християнстві та іудаїзмі. С. зображуються у вигляді людей, що мають 6 крил. Двома крилами вони закривають своє обличчя, двома – ноги, два крила використовуються ними для польоту. С. оточують престол Бога і співають йому величальні пісні. Филипович Людмила
автокефальна православна церква на території колишньої Югославії. Самоврядною визнається з 1219, патріархією – з 1346. Неодноразово потрапляла в залежність від Константинопольського патріарха і знову ставала самостійною. Востаннє повернула собі автокефалію в 1879. Як єдина організація С.п.ц. сформувалася після утворення в 1918 Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 – Югославія), в 1920 відновила патріаршу форму […]
опозиційна офіційній схоластиці течія в середньовіч. філософії. Представлена іменами Бернарда, Іоакима Флорського, Екхарта, Таулера, Сузо, Бьоме, які на основі неоплатонізму і “Ареопагітик” розвивали альтернативну ортодоксії т.зв. апофатичну діалектику. В С.м. відкидалася ідея створення Богом світу з нічого і розроблявся софійно-містичний аспект тлумачення процесу творіння. Образ Софії, напр. у Сузо, поступово наближається до образу Діви Марії, […]
вшанування людської любові Христа, а з нею – всього внутрішнього, духовного життя Христа. У римо-католицькій та греко-католицькій церквах С.І.к. набрав вигляду шанування Христового серця як символу любові. Встановлено свято Христового Серця (активно проводиться з 19 ст.). Діють братства та товариства, присвячені цьому культу, так звані апостольства. Яремчук Володимир