(від староевр. “машіах” – помазаня) – віра в майбутнє пришестя месії, тобто Божого посланця, Спасителя, покликаного знищити зло і встановити на землі “царство небесне”. Уявлення про месію виникло серед стародавніх іудеїв під час т.зв. “вавілонського полону” (6 ст. до н.е.), коли в образі месії виступав завойовник, що мав “відновити порядок”. З часом, після загибелі Іудеї, формується вчення про месію як майбутнього рятівника іудеїв від іноземного гніту, покликаного відновити договір Яхве з його обраним народом. У христ. месія – епітет Христа як рятівника від земних страждань. Згідно з христ. єсхатологією, за першим пришестям Христа як месії має настати друге пришестя, під час якого буде завершена покладена на нього Богом-Отцем місія – врятування всього людства. М. поширений, крім іуд. і христ., в індуїзмі (уявлення про аватарів), буддизмі (уявлення про Майтрею-Майраді), ісламі (вчення про”прихованого імама”) та ін. релігіях. Має поширення в сектантстві. Возняк Степан.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
0

ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.