1) давньо-іранський бог небесного світу і Сонця, чистоти й правди. У ведичний період М. вшановувався і в давн. Індії. Спочатку в давн. Ірані його зображали двополим, потім – богинею, яку Геродот співставляв з грецьк. Афродитою. Пізніше М. став чоловічим божеством. В зороастризмі і в маздеїзмі М. відігравав другорядну роль. В Зенд-Авесті він подається як один з ієзидів, підпорядкованих Ахурамазді. В кінці 1 тисячоліття до н.е., витісняючи всі інші культи, поширився в Передній Азії і в Рим. імперії. До кінця 4 ст. культ М. був серйозним конкурентом для культу Ісуса Христа; 2) позолочений головний убір, який одягає вище духовенство в православ’ї і католицизмі під час богослужіння. Колодний Анатолій
No Comment
You can post first response comment.