Маздеїзм

релігія населення Мідійської держави (9-6 ст. до н.е.) і давньоперсид. царства Ахеменідів (6-4 ст. до н.е.). Названа за ім’ям верховного бога Мазди. М. багато запозичив від зороастризму. Спільне для них – культ бога добра і неба Ахурамазди, який веде боротьбу із злим богом Анхра-Майнью, культ вогню і численні обряди, а також вшанування книги Авеста (особливо піздньої її частини – Молодшої Авести). Послідовники М. мали своєрідний поховальний обряд: покійників не закопували в землю, а залишали на поїдання звірям і птахам. В М.Ахурамазда виступає покровителем царської влади. До 5 ст. до н.е. поряд з Ахурамаздою в М. вшановувалися місцеві плем’яні боги (деви). Цар Ксеркс, проводячи централізацію культу, заборонив вшанування останніх. В І тис. до н.е. М. був поширений на території сучасного Азербайджану, Індії та Персії. В 9-8 ст. до н.е. жреці оголосили М. пануючою релігією в Індії, а в 4 ст. до н.е. – в Персії. Колодний Анатолій