вчення про Марію, одна з галузей теології. Систематичне, наукове поглиблення правди про особу Марії Богородиці і її роль в історії спасіння людей. Церква, слідуючи свідоцтву Євангелії (зокр. св.Луки, розділи 1-2 і св.Іоана, розділи 2 і 19), вказує на Пресвяту Діву Марію як на взірець для віруючих, їхню матір, бо вона – Мати Спасителя, що його […]
(санскр. – вбиваючий, знищуючий) – в міфології багатьох народів світу демоністичне уособлення зла. В міфах народів Європи М. – втілення нічного страхіття; у слов”ян М. (кікімора) – втілення смерті, мору, а також персоніфікована здібність ставати перевертнем. Головною функцією М. у буддизмі вважається створення перешкод бодтхісаттвам, які прагнуть просвітлення. Улюбленою темою багатьох буддийських легенд є спокуса […]
(1866-1945) – англ. етнограф і релігієзнавець. Досліджючи первісну релігію, дійшов висновку, що анімізм, який Е.Тайлор розглядав як початок релігії, не є таким. Вважав, що анімізмові передувала віра в абстрактну духовну силу, яка позбавлена фізичних властивостей, не пов’язана з речами і не виявляється в них. Користуючись термінологією досліджуваних ним племен, М. назвав цю силу “маною”. Відкриття […]
вчення христ. діяча 2 ст. Маркіона. Уродженець Малої Азії, багатий судновласник, він з 140 проповідував у Римі. Виступав за повний розрив з іудаїзмом, склав один з перших спісків христ. свящ. книг. Але у вченні Маркіона виявилися риси, що зближували його з гностиками (дуалізм, докетизм, заперечення людської природи Христа). Проголошений єрессю (Маркіон був вилучений з рим. […]
згідно з христ. переказом, учень апостола Петра, автор другого канонічного євангелія, найкоротшого з трьох т.зв. синоптичних євангелій. У Новому Заповіті йменується також Іоаном Марком (Діян. 12,12). Філоненко Микола
релігієзнавче вчення засновниками якого були К.Маркс і Ф.Енгельс. Дальший свій розвиток концепція одержала у працях В.І.Леніна, його учнів і послідовників, документах комуністичних партій. Прихильники М.к.р. розглядають її як наслідок теоретичного осмислення боротьби людини за панування над природними і суспільними силами, боротьби пролетаріату проти економічного і духовного гніту. Основою М.к.р. вважається розкриття змісту соціальних коренів релігії […]
(досл. – хибне, помилкове вірування у що-небудь) – впевненість в тому, що всі процеси і явища довкілля є проявом дії якихось надприродних сил. Священослужителі кожної релігії розглядають побутові вірування як М. Більше того, кожна конфесія розглядає інші також як певного роду М. Проте М. – це не лише віра в знахарство, прикмети, гадання, сновидіння і […]
своєрідна “східна” течія в католицизмі. Виникли в Сірії у 7 ст. як монофеліт. секта і дістала назву від імені монаха І.Марона. У 1182 встановили контакти з Римом. а в 16 ст. визнали верховенство папи. Визначаючи катол. догмати, М. зберігають обрядову та організаційну самобутність (сірійська богослужб. мова, запереч, целібату свящ., синод єпископів на чолі з “Патріархом […]
(від грецьк. martiros – мученик, logos – слово) – списки мучеників, сформованих календарно за датами їх смерті на весь церковний рік; збірники оповідей про мучеників, що постраждали за віру. Найдавніший М. датують 4 ст. З часом М. стали включатися до складу місяцесловів, що містили відомості й про інших святих. Климов Валерій