(досл. – хибне, помилкове вірування у що-небудь) – впевненість в тому, що всі процеси і явища довкілля є проявом дії якихось надприродних сил. Священослужителі кожної релігії розглядають побутові вірування як М. Більше того, кожна конфесія розглядає інші також як певного роду М. Проте М. – це не лише віра в знахарство, прикмети, гадання, сновидіння і т.ін., що по суті є залишком первісних реліг. вірувань. Оскільки М. з неодмінністю передбачає віру в надприродні зв’язки або в надприродну сутність реальних предметів, воно в дійсності є складовою частиною всіх релігій. М. є найбільш вірогідний шлях сходження особи до релігійності. Колодний Анатолій
No Comment
You can post first response comment.