реліг. рух, що виник в Японії після ІІ світ. війни як відповідь на кризу традиц. сінто шляхом його оновлення. Під тиском нових історич. умов реформується вчення, відбувається роздержавлення культу богині Аматерасу, занепад традиції самурайства, культу аристократичних предків і навіть імператора тощо. Спростився характер обрядових дій, змінився статус і форма неосінтоїст. об’єднань: з державних (храмових) вони перетворилися на корпоративні (фірма, родина) або приватні. В рамках Н. виникло багато сект. Найпоширеніші серед них Релігія небесного принципу (Тенрікьо) (2,5 млн. послідовників) і Танцююча релігія (Одору сюкьо або тенсью). Филипович Людмила
No Comment
You can post first response comment.