катол. догмат, згідно з яким Папа Римський, виступаючи з питанні віри і моралі з амвону (ex cathedra), тобто як пастор усіх християн, володіє непогрішимістю. За визнання цього догмату велась боротьба в католицизмі з 11 ст. Однак лише 1 Ватикан. сбор (1869-1870) його прийняв. З цим рішенням не погдились не тільки правосл. і протест. церкви, але й частина католиків, які утворили свою церков. організацію- старокатоликів. Догмат про Н.п. був підтверджений на ІІ Ватікан. Соборі. Возняк Степан
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Монографія присвячена аналізу феномену релігієзнавства, його співвідношення з теологією й атеїзмом. Розкривається авторське бачення природи релігієзнавства в його ...
Вступ. Конфесія як інституалізована релігійність (А.Колодний). Розділ 1. КОНФЕСІЙНЕ БАГАТОМАНІТТЯ СВІТУ ТА УКРАЇНИ (А.Колодний) 1. Релігія в контексті ...
No Comment
You can post first response comment.