(р.н. невід. – після 1113) – чернець Києво-Печерського монастиря, письменник і літописець. Ченцем став бл. 1074-78, згодом був висв’ячений у диякони. Автор житій, автор і складач літопису, проповідник. У творах і проповідях поряд з обгрунтуванням християнських ідей підкреслював самостійність Руси-України щодо Візантії, закликав князів боротися за єдність земель, був прихильником сильної великокнязівської влади. Один з перших істориків церкви в Україні. Йому належить виклад міфологічної історії про подорож апостола Андрія, релігійну реформу великого князя Володимира, легенди про “вибір віри”, хрещення киян, про заснування і початок діяльності Печерського монастиря. Н. похований в печерах Киево-печерської лаври. На вшанування його в Києві було засновано історичне товариство Нестора-Літописця. Його праці: “Читанни про життя і згублення… Бориса і Гліба” (80-1 рр. 11 ст.), “Житіє Феодосія, ігумена Печерського” (бл. 1091), “Повість врем’яних літ” (1-а ред. Бл. 1113). Пілявець Леонід
No Comment
You can post first response comment.