христ.-богословське вчення, що виникло в 5 ст. у Візантії. Його засновник Несторій – константинопольський патріарх, визнаючи Христа “предвічно народженою” від Бога людиною, вважав, що месією він став завдяки подоланню людських слабкостей та “натхненню Святого Духа”, а “Слово боже” (“логос”) перебувало в ньому лише у відносному поєднанні. Це послужило для Несторія підставою оголосити Марію не Богородицею, а людинородицею. Н. своїх послідовників знайшло в міських колах Візантії. Ефеський Вселенський Собор (431) визнав Н. єретичним вченням, що призвело до гонінь на несторіан, спонукало їх розселитися за східні кордони Візант. імперії. В наш час несторіан. громади є в Туреччині та Іраці. Филипович Людмила

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.