Олісницький Маркелін Олексійович

(1848-1905) – професор богослов’я Київської духовної академії. Коло наукових інтересів – етика, моральне богослов’я, психологія, педагогіка. Головну увагу приділяв проблемі співвідношення етики і релігії. На думку О., мораль і релігія – різні аспекти людської духовності, але вони взаємопов’язані: в релігії завжди присутній моральний елемент, а в моралі – релігійний. Основи моральності, її мета й мотиви обов’язково передбачають релігійний принцип. Віра в особистого Бога – визначальна засада моральності. О. допускав, що моральність можлива й без релігії, тобто така, що базується на власній свободі людини, її розумові, але вона не є повною й цілком істинною. Безумовний моральний закон, відчуваний людиною, вимагає й безумовного законодавця, яким може бути лише Бог. Його праці: “Історія моральності і моральних вчень” ч.І – 2 (1882-1886), “Моральне богослов’я як християнське вчення про моральність” (1892), “З системи християнської моралі” (1896) та ін. Кобелянська Лариса