Мінарет
вежа біля мечеті, з якої муедзін оголошує азан – заклик до молитви. Біля мечеті може бути декілька М. Існують два типи М. – круглі та прямокутні в перерізі. Лубський Володимир
Мінеї Четьї
збірники життєописів святих, інших агіографічних та релігійно-повчальних текстів, сформовані по місцях (тому – мінеї) на весь церковний рік і призначені переважно для позабогослужбового читання (звідси – четьї). Поширені у правосл., катол., греко-катол. церквах. Ідея написання житій святих за певними канонами запозичена вітчизняною церквою у Візантії. Відомі М.Ч., написані Метафрастом, Сурієм, ченцями-балландистами, митрополитом Макарієм, П.Скаргою та […]
Read More...
Мінея
(від грецьк. minaia – місяць) – богослужбова книга, що містить служби (молитвослов’я) Господським, Богородичним святам, а також конкретним святим за днями та місяцями церковного року. Існують М. місячні, загальні та святкові (трефології). Включають стихири, канони, кондаки, ікоси. В східнохрист. богослужбовій практиці утвердилися з 11 ст. Климов Валерій
Read More...
Місіонерство
(від лат. missio – відсилання, доручення) – поширення представниками релігійних організацій своєї віри серед населення, яке сповідує іншу. Найбільшого розвитку набуло у християнстві. Як форма релігійної діяльності виникає від часів раннього християнства. В катол. церкві М. пов’язується із християнізацією “варварських” держав Європи, хрестовими походами, колонізаційними загарбаннями в Африці і Америці у 16 ст., діяльністю чернечих […]
Read More...
Місіонерські товариства
організації протест. церков для поширення свого віровчення через місіонерську роботу. Одним з перших було створене Лондонське М.Т. (1795), а на срд. 19 ст. М.Т. діяли в усіх країнах традиційного поширення протестантизму Європи і Америки. Активну місіонерську діяльність вели і Біблійні Товариства. Місіонери були серед піонерів європейської колонізації в країнах Азії, Африки і Америки. Відомо серед […]
Read More...
Місія релігійна
(лат. missio – відсилання, доручення) – 1) у церк. слововживанні посланництво, поширення певної релігії серед людей іншого віросповідання; 2) осідок місіонерів, де розташовані їхні культові споруди, гуртожиток для ченців, школа- інтернат, медичний заклад тощо. Всі христ. конфесії практикують створення своїх місій по всіх континентах. Мають місії і ряд мусульм. організацій. Кочан Наталія
Read More...
Містерії
середньовічні релігійні п’єси здебільшого алегоричного змісту, батьківщиною яких вважається Франція. 1626 митрополит Іов Борецький запровадив т.зв. “пасії” – богослужби з елементами містерії. Пізніше до них віднесли барокові п’єси Д.Туптала, Ю.Кониського та ін. У добу романтики (19 ст.) поширеним жанром стала романтична містерія, типовим зразком якої вважають твір Т.Шевченка “Великий Льох”. Боруцький Степан
Read More...
Містицизм
(від грецьк. mustikos – таємничий) – в широкому розумінні визнання надприродної сутності явищ природи, суспільства, у вужчому – релігійно-філософська віра в можливість надчуттєвого і надрозумового спілкування з Богом, Світовим, Космічним Розумом, вищими або демонічними світами, духами тощо. Бере витоки в архаїчній магії, шаманстві, астрології, мантиці. М. характерна для даосизму, конфуціанства, буддизму, брахманізму, шкіл Йоги, піфагореїзму, […]
Read More...
Містичний досвід
стан переживання, що сприймається прибічниками містики як досвід безпосереднього, “живого спілкування” з вищою, надприродною реальністю. Цей контакт розглядається як “єднання” з цією реальністю, як “розчинення”, “занурення” в неї. В східн. реліг. традиції М.д. розглядається як органічна частина релігійно-метафізичного досвіду. В монотеїстичних традиціях ставлення до М.д. суперечливе: з одного боку, він розглядається як інстанція, що стверджує […]
Read More...
Мітра
1. Давньо-іранський бог небесного світу і Сонця, чистоти й правди. У ведичний період М. вшановувався і в давн. Індії. Спочатку в давн. Ірані його зображали двополим, потім – богинею, яку Геродот співставляв з греч. Афродитою. Пізніше М. став чоловічим божеством. В зороастризмі і в маздеїзмі М. відігравав другорядну роль. В Зенд-Авесті він подається як один […]
Read More...
Мітраїзм
релігія, яка виникла в останні роки І ст. до н.е. в Ірані й поширилася по території Римської імперії і Передн. Азії. М. пов’язаний з поклонінням богу Мітрі. В новій релігії функції головного зороастрійського бога Ахурамазди перебрав Мітра. Згідно уявлень його прихильників, він уже був творцем Всесвіту, спасителем, борцем із злим богом Аріманом. Віровчення М. вібрало […]
Read More...
Міф
(від грецьк. mythos – розповідь, переказ) – 1) символічні уявлення людей про світ; 2) витвір наївної віри, колективн. художньо-образного мислення на чуттєвому рівні; 3) оповідання про богів і “культурних героїв”. У класичному М. переплітаються первісн. фетишизм, тотемізм, анімізм і реалістичні знання. Одні вчені ототожнюють М. і релігію, інші протиставляють, треті вважають, що домішок релігії псує […]
Read More...
Міфологічна українська новела
фольклорне оповідання про фантастичні, легендарні стосунки людей з богами, героями та демонічними силами. Склалася в надрах формованого українського етносу за часів “літописних племен” і перейшла у спадок наступним поколінням. Відомі М.у.н. власне релігійного змісту, як-от сказання про творення світу Богом та намагання Сатанаїла “приточити” у цій справі своє ім’я до імені господнього; оповідання про те,як […]
Read More...
Міфологічна школа
напрям у зах. історіографії первісн. християнства (кін. 18 – поч. 20 ст.), який ставив на меті довести, що євангельська розповідь про Христа є міфом. Найвідоміші представники – М.Дюпюї, К.Вольней, Б.Бауер, Дж.М.Робертсон, А.Древс. М.ш. зробила значний внесок у дослідження питання про походження християнства, хоча й не розкрила соц.-економіч. причин його появи. Вона помітно вплинула на подальше […]
Read More...
Міфологія
(від грецьк. mythos – переказ, logos – слово, вчення) – 1) наука про міфи; 2) система міфів і міфологічна свідомість того чи іншого народу. Важливе місце в М. займали розповіді про виникнення й еволюції світу та його явищ, сонця, місяця, зірок (космогонія), походження тварин, появу людини (антропогенез), міфи про богів і героїв, всесвітній потоп, непорочне […]
Read More...
Мавка
душа дівчини, що померла наглою смертю, найчастіше – утоплениці. Образ малодосліджений. Варіант назви “навки” вказує на належність М. до потойбічного світу. У білорусів Полісся й нині існує повір’я, що М. (русалкою) стає будь-яка жінка, що померла на свято Русалій. З М. також тісно пов’язані потерчата – душі мертвонароджених дітей або тих, що померли одразу після […]