(від грецьк. mythos – переказ, logos – слово, вчення) – 1) наука про міфи; 2) система міфів і міфологічна свідомість того чи іншого народу. Важливе місце в М. займали розповіді про виникнення й еволюції світу та його явищ, сонця, місяця, зірок (космогонія), походження тварин, появу людини (антропогенез), міфи про богів і героїв, всесвітній потоп, непорочне зачаття тощо. До старод. писемно зафіксованих систем М. належать давньоєгипет., шемерська, аккадська, хеттська, ханаанська, давньокитайська, давньояпонська, давньоіндійська, давньогрецька, давньоримська та ін. Українська М. становить закінчену й автономну систему міфів, міфологіч. персонажів, міфологіч. уявлень і дій, що виявляються в нар. обрядах і в фольклорі – піснях, казках, загадках тощо. Світ. релігії запозичили ряд сюжетів давн. міфів, створивши також нові легенди. З розвитком суспільства М. втрачає значення універс. засобу духовного освоення дійсності. Мозговий Іван

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.