(санскр. – досл. “Оповідь про велику битву бхарата”) – давньоінд. епос, що створювався прибл. з 2-ї пол. 2-го тис. до 2-го ст. до н.е. Усі міфологічні, філософські, історичні, соціальні, політичні, релігійні тощо ідеї і розповіді, повчання М. пов’язані з оповіддю про легендарну боротьбу двох царських династій – кауравів і пандавів. М. – головне джерело індуїзму. Енциклопедично відображуючи духовне життя давньої Індії, М. містить у собі також погляди, характерні для різних світобачень (релігійних, матеріалістичних, дуалістичних). 18 книжок М. мають неоднакове значення в релігійному житті індусів. Одна з них – “Бхагавадгіта” стала головною і в сучасних вайшнавів. Колектив Релігієзнавчого Словника
No Comment
You can post first response comment.