таку назву дістало у мусульман місто-оазис Ясриб у Хіджазі, куди в 622 переселився з Мекки засновник ісламу Мухаммед. В М. він заснував першу мечеть та оголосив значну частину Корану, яка стосувалася правил життя в мусульманській громаді. В М. іслам набрав характеру самостійної релігії, тоді ж були закладені основи мусульманської держави, першою столицею якої стала М. […]
(араб. мадраса – вивчати) – середній або вищий мусульманський навчальний заклад для підготовки служителів культу, вчителів початкових навчальних мусульманських шкіл, а також службовців державного апарату у країнах Близького і Середнього Сходу. Лубський Володимир
обитель, заснована біля Вишгорода на Київщині в 988 грецькими монахами, які прибули разом з князем Володимиром з Херсонесу. Очолював ченців Михайло, який став першим митрополитом Київським, пізніше – канонізований православною церквою. В 1160 князь Андрій Боголюбський подарував монастирю цегляний храм, названий Білим Спасом. В 1240 М.П.м. був зруйнований. У відродженні обителі велику роль зіграв її […]
головне священне місто мусульман у Хиджазі, стародавній центр торгівлі, де народився, жив та починав свою проповідницьку діяльність засновник ісламу Мухаммед. Він оголосив старе святилище М. Каабу головною святинею ісламу й заповів усім мусульманам паломувати туди (хаджж). В М. знаходяться навчальні заклади чотирьох сунітських мазхабів. Нині М. є центром всесвітового ісламського руху. Лубський Володимир
вищий рівень священства в Церкві Ісуса Христа Святих останніх днів. Згідно вчення Церкви М.с. має ключі духовних благословень. Саме через обряди вищого священства вперше відкрите Богом Авраамові сила набожності передається всім людям. Спочатку його було названо Святим Священством за чином Сина Божого. Пізніше воно стало відомим як Мелхіседекове священство. Згідно вчення Церкви коли діти Ізраїлеві […]
одна з протестантських течій, що виділилася з анабаптизму після Селянської війни в Німеччині 1524-1525. Дістали назву від імені свого засновника Менно Симонса. В Україні з’явилися наприк. 18 ст. У віровченні М. збереглись догматика та моральні принципи анабаптизму, однак було вихолощено радикальний дух. Чеснотами істинного християнства були проголошені непротивлення злу насильством, покірність, всепрощення, моральне самовдосконалення та […]
(від староевр. “машіах” – помазаня) – віра в майбутнє пришестя месії, тобто Божого посланця, Спасителя, покликаного знищити зло і встановити на землі “царство небесне”. Уявлення про месію виникло серед стародавніх іудеїв під час т.зв. “вавілонського полону” (6 ст. до н.е.), коли в образі месії виступав завойовник, що мав “відновити порядок”. З часом, після загибелі Іудеї, […]
(від франц. messe) – богослужіння (літургія) в катол. церкві. В М. чергується читання молитов з церков. співом у супроводі органа. Завершується М. обрядом причащання. На ІІ Ватикан. Соборі (1962-1965) була прийнята конституція “Про літургію”, якою в М. внесено ряд новацій: допускається використання націон. мов, елементів місцевої музики і танців, причащання мирян і хлібом, і вином […]
(від грецьк. meta i physika досл. – “після фізики”) – таку назву дістала книга суто філос. творів Арістотеля, яка безпосередньо слідувала після Фізики – його твору про природу. Ввів термін М. упорядник трактатів Стагірита Андронік Родоський. Сам Арістотель особливу область досліджень, в якій з”ясовувались вищі принципи знання, буття і діяльності, називав “першою філософією”. В подальшому […]
прихильники течії в англіканстві. Сформувалась в окрему протестант. церкву в першій пол. 18 ст. Виникла як Тов-во діяльного благочестя (Оксфорд, 1729), очолюваного Дж. Веслеєм. Проповідував посилення Реліг. почуття і благочестя, євангелізацію, філантропію, активізацію проповідництва, часто у формі масових зібрань просто неба, із залученням мирян, навіть жінок. Віровчення близьке англіканському, з акцентом на методичність реліг. пізнання, […]
(араб. масджид – місце поклоніння) – релігійно-культова будівля, в якій моляться мусульмани. Власне будівля не має сакрального характеру, не освячується. Необхідними атрибутами М. є міхраб (ніша, що вказує напрямок на Каабу), мінбар (кафедра проповідника), книгосховище, приміщення для ритуальних омовінь. Підлога М. покрита килимами або циновками, перед входом до М. знімають взуття. Більшість М. має один […]
один з найшанованіших у християнстві святих. М.Ч. (260-343) – архієпископ м.Міри Лікійської області М.Азії. Своїм чудотворством уславився ще за життя, що спричинилося, за твердженням церкви, основою його канонізації невдовзі після смерті. З “Житій святих” відомо про участь М.Ч. у Нікейському соборі (325), його боротьбу з єретиками. Вже в 1 ст. образ святого витіснив культ античних […]
одне з найгол. реліг. благочесть, що розглядається (будизмом, ісламом, іудаїзмом, християнством та ін.) як Божа благодать, яка сприяє подоланню людської гріховності: “Провина викупляється через милість та правду” (Пр 16.6). Реліг. проповідь М. зводиться до співстраждання, любові до ближнього, благочестя, правдолюбства і т.д. І христ. М. обіперте на вербальні епичні концепти з Мойсеєвих заповідей, Соломонових приповісток, […]
допомога нужденним. Під цим словом християни розуміють прояв христ. любові і справ матеріальної милості. Надання милості, згідно Святого Письма, становить важливий християнський обов`язок (Діян 10, 2-4), є однією з форм виконання морального закону Божого. Як акція гуманізму становить основу благодіяльницької роботи. Докаш Віталій
(від грецьк. myron – пахуче масло) – речовина, що вживається священослужителями при здійсненні таїнства миропомазання. освяті церков тощо. М. готується в спеціальній печі вищим духовенством церкви з оливкового масла, білого виноградн. вина й аромат. речовин із спеціальним богослужінням при цьому. Колодний Анатолій
згідно Євангелія від Марка, три жінки – Марія Магдалина, Марія, мати Якова і Соломія – принесли на третій день після розп’яття Ісуса до його гробу пахощі (миро), щоб помазати тіло вчителя. Проте там його вони не виявили. Від одягнутого у білий одяг юнака М. першими дізналися, що Ісус воскрес. Третій тиждень після Пасхи в правосл. […]