навіювання людиною самій собі релігійних почуттів, уявлень, ставлення до світу і життя. Процес С.р., як правило, досягається за допомогою певних психотехнічних прийомів (релігійні ритуали, молитви, медитативні техніки), метою яких є відокремлення від наявної зовнішньої дійсності, самозосередженість та занурення в особисті переживання і почуття, тобто досягнення стану звуженої свідомості. Опануванню цих прийомів сприяє їх вивчення під […]
(санскр. – “повторення народжень і смертей”) – в індуїзмі і буддизмі уявлення про єдиний ланцюг переходів душі з однієї оболонки в іншу. Вважається, що залежно від своєї карми дана особа може народитись у сім”ї багатих торговців чи в сім”ї комах. Ведична “Падма Пурана” свідчить, що душа після незчисленних перевтілень у форми нерухомих істот, мікроорганізмів, пташиних […]
будд. (чернеча) громада, що об”єднується в рамках одного монастиря. Існували певні правила вступу в С.: відмова від сім”ї, касти, власності, прийняття обітниці цнотливості, безшлюбності, бриття волосся, носіння чернеч. одягу. Існував складний обряд посвяти в С. Членство в С. необов”язкове, але для тих, хто залишався,- обов”язкове виконання статуту С., який передбачав 10 основних, 250 заборонних і […]
прихильники обожнення сил зла, поклоніння Сатані (Дияволу або Люциферу), які прийшли із стародавнього Іраку і набули особливого поширення в Європі в середні віки. Нині – послідовники одного з різновидів напіврелігійного руху, заснованого Е.О.Кроулі в кін. 19-поч. 20 ст. і реанімованого в 60-тих в Америці. За світоглядною суттю, типом об’єднання, формами діяльності С. дуже різноманітні. Найвідоміша […]
одна з пізніх течій протестантизму, яка виникла в США в кінці 19 ст. У 1884 в штаті Пенсільванія зареєстровано її керівний орган – “Товариство Вартової башти, Біблії і Брошур”, яке очолювали Ч.Руссель (до 1916), Дж. Рутерфорд (1916-1942), Н.Кнорр (1942-1978), Ф.Франц (1978-1990). З 1990 президент “Товариства” М.Геншель. Біблійна хронологія, дослідження “знаків часу” – стрижень віровчення С.Є., […]
означення тих монотеїстичних релігій, які в ході історичного розвитку подолали етно-національні межі й набули відкритості для всіх. Такими релігіями, поширеними серед кількох або багатьох народів, є християнство, іслам, буддизм. Для християнства, зокр., “нема іудея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої” (Гал., 3.28). Спільні риси С.р.: космополітичний характер, ідея рівності всіх […]
термін, який використовується деякими філософами для позначення якоїсь об’єктивно існуючої сутності всієї дійсності. Так, у Бьоме “безосновною” єдиною волею виступає Бог як творець світу. Шопенгауер розглядав С.в. як якусь річ в собі, безсвідому “реальність”, що знаходиться поза простором і часом і втілилася в багатоманітті неорганіч. і органіч. світу. М. Бердяєв, ввівши поняття “творча воля”, розумів […]
(від грецьк. harmonia – зв’язок, стрункість, співвимірність) – розуміння навколишнього світу як такого єдиного цілого, частини якого знаходяться між собою у відношенні співвимірності і узгодженості. Якщо античні філософи С.г. виводили в основному із самої природи речей, їх зв’язку і якостей, розглядали як організованість Космосу, що протистоїть хаосу, то середньовічна думка вважала її відображенням досконалості Бога. […]
реліг.-філос. термін для позначення динамічного духовного принципу, що містить в собі акти й реальності духовних субстанцій. В змістовному відношенні в понятті С.д. збігаються трансцендентний і іманентний моменти вітального процесу. Ідея С.д. є наслідком ідеї єдності світу. Поняття С.д. започатковується у Платона. В його діалозі “Тімей” воно мислиться як рушійна сила світу і як містище всіх […]
за релігійними уявленнями, особлива духовна сила, яка здатна творити, пізнавати й освячувати світ. Розуміється як принцип усього існуючого. Поняття про С.Д. зустрічається в Арістотеля та неоплатоників. У Гегеля С.Д. – це самозростання світовою історію. У християнстві С.Д. постає як третя іпостась Бога й окремо від інших іпостасей Св. Трійці не розглядається. Христокін Геннадій
реліг.-філос. термін для позначення надраціонального принципу, завдяки якому тільки й можлива наявність в світі ознак життєвості й розумності. За сутністю поняття С.р. зближається з поняттям світової душі. В контексті христ. світосприйняття с.р. ототожнюється з Богом яа Абсолютом. В іст.-філос. контексті ідея С.р. прикметно виявляється у вченні стоїків про світовий Логос і вченні Пирогова про вселенський […]
громадська організація українців-мирян Помісної Української греко-католицької церкви. Створена у Львові в серпні 1992. Основною метою С.Х.К. є релігійне відродження україн. народу, відновлення у всій повноті Української Церкви і Христової віри, зміцнення єдності українців-християн у всьому світі. С.Х.К. працює для закріплення помісності УГКЦ, розбудови її патріархального устрою, поширення християн. Любові і екуменізму. ГкВ.
система поглядів і уявлень, що виражають ставлення віруючої людини до різних явищ дійсності, її життєву позицію і ціннісні орієнтації. Поряд з науковим С.р. є одним з найважливіших типів світогляду, до новітнього часу був пануючим. Базується на рел. догмах, викладених в св. книгах, переказах, постановах церковних соборів тощо, формується під впливом рел. ідей і уявлень, на […]
наділення надприродними властивостями особу, націю, певну соціальну інституцію тощо. За характером С.р. соціоцентричні (зосереджені на сакралізації об’єктів земного походження). Вшанування небесних Богів С.р. підмінюють поклонінням богам земним. С.р. мають ознаки релігії: віра в надприродні властивості предмета відповідного культу, міфологему, символіку, атрибутику, культову практику і т.ін. Наприклад, у марксизмі-ленінізмі (багато хто з дослідників відносить його до […]
одна з головних концепцій катол. віровчення, згідно з якою не лише духовенство, але й католики-миряни покликані активно здійснювати місію захисту поширення ідей і принципів христ-ва у всіх сферах життя суспільства. Для реалізації цієї концепції створена система світського апостолату. Кожний віруючий католик вважається членом церкви, а отже стає причетним до церковної місії христ. спасіння і перетворення […]