Пан

(від грецьк. pan – все) – 1) божество у грецькій міфології. Син Гермеса (або Зевса) і німфи Дріони (або Каллісто). Спочатку П. вважали богом лісів, отар, пастухів, пізніше – покровителем усієї природи. Зображували П. напівлюдиною, напівцапом – з цапиними ногами, ріжками, бородою. За уявленнями давніх греків, П. злився з культом італійських божеств Фавна й Інця). Довкола нього німфи і сатири танцювали в хороводі, коли ж порушували його відпочинок, дуже гнівався і наганяв на людей нестримний жах. Від цього й походять вирази: “паніка”, “панічний страх”; 2) частина складних слів, що означає: належить до всього, охоплює все; 3) шанобливе звертання у деяких слов. народів (напр., українців, поляків, словаків), а також означення господаря. Яремчук Володимир