Павло

один з христ. апостолів, фундатор т.зв. паулінізму. В “Діяннях святих апостолів” повідомляється, що він народився в малоазійському м.Тарсі в іудейській фарисейській сім’ї, що мала римське громадянство. Тому поряд з єврейським ім’ям “Савл” мав і римське – “Павло”. Спочатку відзначався фанатичною нетерпимістю до християн, але після явлення йому Христа, який покликав до апостольського служіння, перетворився на ревного християнина, “відважного проповідника євангелія серед язичників”, за що був удостоєний разом з Петром звання “першоверховного апостола”. За твердженнями церковних істориків, П. загинув мученицькою смертю в 64 в Римі під час гонінь на християн, але відомостей про це в “Діяннях святих апостолів” нема. В Новому завіті вміщено 14 послань, авторство яких приписується П. Однак, на думку вчених, тільки деякі послання могли бути написані ним самим. Такими прийнято вважати обидва послання до корінфян, до римлян, галатів, можливо, до Філіпійців, 1-е послання до солунян і до Филимона. Визначальні ідеї проповідництва П. – розрив з іудаїзмом, поширення християнства серед всіх народів, законопослушання, духовне трактування царства божого і спасіння. Філоненко Микола